Доля і неволя
Доля і неволя - Василю, здається, я важка…, - ледь стиха мовила Марія. - Ну, що ж, будемо чекати, раз Біг дав…, - зітхнув Василь, але в його голосі все ж було чутно кілька радісних нот. Після трьох тяжких голодних 1921-1923 років родина не дорахувалася двох діток. Вони тоді жили на Херсонщині. Степанко вмер взимку, перед Різдвом 1922-го, а Орися – восени 1923-го.