Віртуальне життя

Мільярди слів, мегабайти обличч і смайлів.
У всіх моїх друзів є інше, несправжнє життя.
Там є почуття і навіть кохання, там дружба...
...і зрада, і біль, і журба.
Там хтось ховає своє особисте, а хтось - на показ.
Комусь - шматочки ніжності, комусь - шматки образ.
Там кожна пісня - доторк до струн душі.
Там кожне враження - найкраще у житті.
Я теж живу і там і тут,
Бо у чеканні зустрічі так дні минають швидше.
Бо так ти ніби поруч кожну мить
Або, здається, ніби ближче...
І вже розлука тоді менше так болить.


А був же час, коли жили лише реальним!
Та у дитинстві ж грали в хованки, в м"яча...
Листи писали паперові, пісень співали всі гуртом,
Гуляючи у темряві ночами...
А вдома нас чекали наші мами.
І менше всього знали чим живе великий світ,
бо світ наш був маленький і веселий.
Були обійми справжні в нім і щирий сміх.
То де ж жорстокий час подів вас справжніх всіх?
Тепер багато хто став віртуальним,
А хтось і зовсім зникнув звідусіль.
Нам радять вміть втрачати й не жаліть.
Схотіли зникнути? Із Богом, любі, йдіть.